скуштувати

скуштува́ти гарбузо́вої ка́ші, ірон. Дістати відмову при сватанні, залицянні. — Думаєш не знаю, скільки залицяльників біля неї (Наталки) кружляло, як мухи? А всі впіймали облизня, гарбузової каші скуштували! (Є. Гуцало).

скуштува́ти ка́ші якої. Зазнати багато горя, лиха; набідуватися. Ті, що скуштували окупаційної каші, либонь, добре розуміють, почім фунт солі, набралися лиха й рватимуться в бій, аби відомстити за все, що їм судилося пережити (С. Голованівський).

скуштува́ти ме́ду якого, ірон. Зазнати чого-небудь (звичайно неприємного) на власному досвіді; відчути щось самому. — По правді сказати, умирати я не вмирав .. Ну, та це пусте — спробувати можна.— Тим паче,— додав сивий дід,— що доведеться тільки раз на віку скуштувати того меду! (М. Старицький).

скуштува́ти (покуштува́ти) бере́зової ка́ші, ірон. Бути побитим. — Давно березової каші хочеш скуштувати! Я тобі не дяк у школі. Мене не обдуриш! (Д. Косарик); Побачила вона Романового батька і сказала йому, що Роман у класі дуже пустує .. Романові дома довелося покоштувати (покуштувати) березової каші (С. Васильченко).

скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка (Панас Мирний); А що різок покуштують, так усі — нехай уже будуть певні… (А. Головко).

скуштува́ти (покуштува́ти) хлі́ба якого, чийого. 1. Побути в неприємному, важкому становищі або пожити певний час так, як хто-небудь інший. Були між наших сусідів і такі, що в Парагваї скуштували заморського хліба та й подалися далі шукати щастя-долі (І. Муратов). 2. Пізнати, як дістається певний заробіток. Відтоді, як постояв він разом з дядьками простим молотобійцем біля ковадла і покуштував їхнього хліба, вже не покидало його відчуття того, що якоюсь часткою душі він мовби належить цим людям (О. Гончар).

скуштува́ти стусані́в (духопе́ликів) яких, від кого і без додатка. Бути побитим. — Воно то — нічого гріха таїть — гульвіса .. Лупив німоту і драв, та .. Поки не скуштував московських стусанів! (П. Гулак-Артемовський). скуштува́ти стусана́ й духопе́лика. Не на те примостила її (Катрю) доля там (у панському дворі), щоб на волі рости, .. а щоб скуштувати стусана й духопелика від кожного, в кого сверблять руки (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуштувати — скуштува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скуштувати — -ую, -уєш, перех. Док. до куштувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скуштувати — СКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до куштува́ти. – Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок (І. Котляревський); – А що це ти, Корпію, обминаєш нашу хату? Хоч би горілки зайшов скуштувати (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
  4. скуштувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
  5. скуштувати — Скуштува́ти, -ту́ю, -ту́єш = спро́бувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скуштувати — СКУШТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до куштува́ти.- Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скуштуйте, галушок (Котл., І, 1952, 205); — А що це ти, Корпію, обминаєш нашу хату? Хоч би горілки зайшов скуштувати (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
  7. скуштувати — Скуштува́ти, -ту́ю, -єш гл. Попробовать. Не поцурайтесь хліба-соли, борщу скуштуйте, галушок. Котл. Ен. V. 14. Словник української мови Грінченка