1. Словник української мови Грінченка

слатися

I. Слатися, -шлюся, -лешся

гл.

1) Посылать сказать Шлеться зіронька до місяця: ти, місяцю-товаришу, не зіходь же ти поперед мене.... Шлеться Іван та до Марусі: ти, Марусю, вірна дружино, не сідай же ти поперед мене. Макс.

2) Посылать сватать.

---------------

II. Слатися, -стелюся, -лешся

гл.

1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава.

2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540.

3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слатися — сла́тися 1 дієслово недоконаного виду направлятися сла́тися 2 дієслово недоконаного виду стелитися Орфографічний словник української мови
  2. слатися — I шлеться; мин. ч. слався, слалася, слалося; недок. 1》 Направлятися, іти до когось з чиїмсь дорученням. 2》 до кого. Те саме, що засилатися 2). II стелюся, стелешся, недок. Те саме, що стелитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слатися — СЛА́ТИСЯ¹, шле́ться; мин. ч. сла́вся, сла́лася, лося; недок. 1. Направлятися, іти до когось із чиїмсь дорученням. Мене мати та й не била – Самі сльози ллються: Од милого людей нема, Од нелюба шлються (з народної пісні). 2. до кого. Словник української мови у 20 томах
  4. слатися — ПРОСТЯГА́ТИСЯ (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), ПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, ПРОСТИЛА́ТИСЯ, СТЕЛИ́ТИСЯ, СЛА́ТИСЯ, РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ, РОЗСТИЛА́ТИСЯ, РОЗКИДА́ТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, ЛЕЖА́ТИ... Словник синонімів української мови
  5. слатися — СЛА́ТИСЯ¹, шле́ться; мин. ч. сла́вся, сла́лася, лося; недок. 1. Направлятися, іти до когось з чиїмсь дорученням. Мене мати та й не била — Самі сльози ллються: Од милого людей нема, Од нелюба шлються (Нар. лірика, 1956, 252). 2. до кого. Словник української мови в 11 томах