1. Словник української мови Грінченка

слизнути

Слизнути, -ну, -неш

гл. Исчезнуть, пропасть. Ном. № 3781. І він, як муха в зіму, слиз. Котл. Ен. II. 10. Слиз, наче кріз землю пішов.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слизнути — сли́знути дієслово доконаного виду зникнути розм. слизну́ти дієслово доконаного виду сковзнути Орфографічний словник української мови
  2. слизнути — I сл`изнутиі слизти, -зну, -знеш; мин. ч. слиз, -ла, -ло і слизнув, -нула, -нуло; док., розм. Те саме, що зслизнути і зслизти. II слизн`ути-ну, -неш, док. 1》 Легко, швидко сковзнути по гладкій поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слизнути — СЛИ́ЗНУТИ, СЛИ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. слиз і сли́знув, ла, ло; док., розм. Те саме, що зсли́знути і зсли́зти. Глядь назад – понурі скали Всі від мене повтікали. Довгим рядом в степ біжать... Слизли – сліду їх не знать (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. слизнути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. слизнути — Сли́знути (щезнути) і зсли́знути, -зну, -знеш; слиз, сли́зла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. слизнути — СЛИ́ЗНУТИ і СЛИ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. слиз і сли́знув, ла, ло; док., розм. Те саме, що зсли́знути і зсли́зти. Глядь назад — понурі скали Всі від мене повтікали. Довгим рядом в степ біжать… Слизли — сліду їх не знать (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах