слизнути
СЛИ́ЗНУТИ, СЛИ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. слиз і сли́знув, ла, ло; док., розм.
Те саме, що зсли́знути і зсли́зти.
Глядь назад – понурі скали Всі від мене повтікали. Довгим рядом в степ біжать... Слизли – сліду їх не знать (Л. Боровиковський);
Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Б. Грінченка).
СЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. Легко, швидко сковзнути по гладкій поверхні.
– Дошки-сестрички, тісніше ляжте! Хай хвиля по вас слизне і в море полетить. Не пускайте води до нас! (Ю. Яновський).
2. Рухаючись повз кого-, що-небудь, майже торкнутися його.
Голі по лікоть руки, вогкі, з запахом свіжого м'яса, слизнула повз мої щоки (М. Коцюбинський).
3. перен. Пробігти не зупиняючись, не затримуючись довго на чому-небудь (про погляд, зір і т. ін.);
// також чим. Швидко глянути.
Сестра придивилась до неї пильніше, потім швидким поглядом слизнула по всій її постаті (Леся Українка);
// З'явитися на мить і зникнути (про усмішку, тривогу і т. ін.); промайнути.
Іван помітив, як тривога слизнула по обличчі у неї, звела її брови (М. Коцюбинський).
Значення в інших словниках
- слизнути — сли́знути дієслово доконаного виду зникнути розм. слизну́ти дієслово доконаного виду сковзнути Орфографічний словник української мови
- слизнути — I сл`изнутиі слизти, -зну, -знеш; мин. ч. слиз, -ла, -ло і слизнув, -нула, -нуло; док., розм. Те саме, що зслизнути і зслизти. II слизн`ути-ну, -неш, док. 1》 Легко, швидко сковзнути по гладкій поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слизнути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- слизнути — Сли́знути (щезнути) і зсли́знути, -зну, -знеш; слиз, сли́зла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слизнути — СЛИ́ЗНУТИ і СЛИ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. слиз і сли́знув, ла, ло; док., розм. Те саме, що зсли́знути і зсли́зти. Глядь назад — понурі скали Всі від мене повтікали. Довгим рядом в степ біжать… Слизли — сліду їх не знать (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
- слизнути — Слизнути, -ну, -неш гл. Исчезнуть, пропасть. Ном. № 3781. І він, як муха в зіму, слиз. Котл. Ен. II. 10. Слиз, наче кріз землю пішов. Словник української мови Грінченка