слизнути
I сл`изнутиі слизти, -зну, -знеш; мин. ч. слиз, -ла, -ло і слизнув, -нула, -нуло; док., розм.
Те саме, що зслизнути і зслизти.
II слизн`ути-ну, -неш, док.
1》 Легко, швидко сковзнути по гладкій поверхні.
2》 Рухаючись повз кого-, що-небудь, майже торкнутися його.
3》 перен. Пробігти не зупиняючись, не затримуючись довго на чому-небудь (про погляд, зір і т. ін.).
|| також чим. Швидко глянути.
|| З'явитися на мить і зникнути (про усмішку, тривогу і т. ін.); промайнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слизнути — сли́знути дієслово доконаного виду зникнути розм. слизну́ти дієслово доконаного виду сковзнути Орфографічний словник української мови
- слизнути — СЛИ́ЗНУТИ, СЛИ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. слиз і сли́знув, ла, ло; док., розм. Те саме, що зсли́знути і зсли́зти. Глядь назад – понурі скали Всі від мене повтікали. Довгим рядом в степ біжать... Слизли – сліду їх не знать (Л. Словник української мови у 20 томах
- слизнути — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- слизнути — Сли́знути (щезнути) і зсли́знути, -зну, -знеш; слиз, сли́зла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- слизнути — СЛИ́ЗНУТИ і СЛИ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. слиз і сли́знув, ла, ло; док., розм. Те саме, що зсли́знути і зсли́зти. Глядь назад — понурі скали Всі від мене повтікали. Довгим рядом в степ біжать… Слизли — сліду їх не знать (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
- слизнути — Слизнути, -ну, -неш гл. Исчезнуть, пропасть. Ном. № 3781. І він, як муха в зіму, слиз. Котл. Ен. II. 10. Слиз, наче кріз землю пішов. Словник української мови Грінченка