1. Словник української мови Грінченка

слухання

Слухання, -ня

с.

1) Слушаніе.

2) Повиновеніе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухання — слу́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. слухання — -я, с. Дія за знач. слухати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слухання — СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1–7. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. слухання — Слу́хання, -нння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слухання — СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1-4. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах