1. Словник української мови в 11 томах

слухання

СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1-4.

Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Март., Тв., 1954, 166);

Ротмістр не міг дочекатися, коли урветься пісня і звільнить його від вимушеного слухання співу, що дратував його (Добр., Очак. розмир, 1965, 93);

Після одержання від реєстраційного органу акта,.. а також додаткових документів, суд призначає день слухання справи (Цив. кодекс УРСР, 1950, 126).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухання — слу́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. слухання — -я, с. Дія за знач. слухати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слухання — СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1–7. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. слухання — Слу́хання, -нння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слухання — Слухання, -ня с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе. Словник української мови Грінченка