1. Словник української мови у 20 томах

слухання

СЛУ́ХАННЯ, я, с.

Дія за знач. слу́хати 1–7.

Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Л. Мартович);

Ротмістр не міг дочекатися, коли урветься пісня і звільнить його від вимушеного слухання співу, що дратував його (С. Добровольський);

Слухання судової справи.

(1) Парла́ментські слу́хання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухання — слу́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. слухання — -я, с. Дія за знач. слухати 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слухання — Слу́хання, -нння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. слухання — СЛУ́ХАННЯ, я, с. Дія за знач. слу́хати 1-4. Вертівся отець Альойзій на кріслі на всі боки, зазирав слухачам просто в очі, щоби їх змусити до уважного слухання (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  5. слухання — Слухання, -ня с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе. Словник української мови Грінченка