сльоза

Сльоза, -зи

ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. Мет. 85. За слізьми світа не бачив. Левиц. І. 38. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Рудч. Ск. II. 45. ум. слі́зка, слізонька, слізочка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сльоза — сльоза́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сльози́ Орфографічний словник української мови
  2. сльоза — Слізка, сльозина; мн. СЛЬОЗИ, плач, ридання, фр. патьоки; (людські) П. горе, страждання, муки. Словник синонімів Караванського
  3. сльоза — [с'л'оза] -зи, д. і м. с'л'оуз'і, мн. с'л'озие, с'л'із, д. с'л'озам, ор. с'л'із'мие/с'л'із'ми і с'л'озамие дв'і с'л'ози Орфоепічний словник української мови
  4. сльоза — -и, ж. 1》 тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сльоза — СЛЬОЗА́, и́, ж. 1. тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болі або сильних душевних переживаннях і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  6. сльоза — сльоза́ : ◊ вилива́ти сльози вул.плакати (ст) ◊ ви́тиснути сльозу́ 1. змусити себе плакати; плакати на показ (м, ср, ст) 2. зворушити, розчулити, довести до сліз (м, ср, ст): Були промови. Та, що її говорив отець доктор, витиснула мені з очей сльози (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. сльоза — Більше сліз пролято у грах, як у молитвах. З великої радости люди плачуть, самі сльози йдуть. При забавах більше люде щиро сміються, що аж сльози йдуть, як щиро моляться зо сльозами. Мала сльоза зменшує велике горе. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. сльоза — (-и) ж., мн. сльози. Словник жарґонної лексики української мови
  9. сльоза — аж сльоза́ пройме́ кого. Хтось зворушений чим-небудь так, що може заплакати. Є чого послухати, як стануть розказувати .. Нашого братчика, неписьменного, слухаючи, аж сльоза пройме!.. (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
  10. сльоза — ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ (РЕ́ВИ) розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал. — Маріє, не бери собі того так до серця... Плачем лихо не виплачеш (Р. Словник синонімів української мови
  11. сльоза — Сльоза́, -зи́; сльо́зи, сліз, слізьми́ і сльоза́ми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сльоза — СЛЬОЗА́, и, ж. 1. тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болі або сильних душевних переживаннях і т. ін.). Словник української мови в 11 томах