сльоза

Слізка, сльозина; мн. СЛЬОЗИ, плач, ридання, фр. патьоки; (людські) П. горе, страждання, муки.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сльоза — сльоза́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сльози́ Орфографічний словник української мови
  2. сльоза — [с'л'оза] -зи, д. і м. с'л'оуз'і, мн. с'л'озие, с'л'із, д. с'л'озам, ор. с'л'із'мие/с'л'із'ми і с'л'озамие дв'і с'л'ози Орфоепічний словник української мови
  3. сльоза — -и, ж. 1》 тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сльоза — СЛЬОЗА́, и́, ж. 1. тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болі або сильних душевних переживаннях і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  5. сльоза — сльоза́ : ◊ вилива́ти сльози вул.плакати (ст) ◊ ви́тиснути сльозу́ 1. змусити себе плакати; плакати на показ (м, ср, ст) 2. зворушити, розчулити, довести до сліз (м, ср, ст): Були промови. Та, що її говорив отець доктор, витиснула мені з очей сльози (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. сльоза — Більше сліз пролято у грах, як у молитвах. З великої радости люди плачуть, самі сльози йдуть. При забавах більше люде щиро сміються, що аж сльози йдуть, як щиро моляться зо сльозами. Мала сльоза зменшує велике горе. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сльоза — (-и) ж., мн. сльози. Словник жарґонної лексики української мови
  8. сльоза — аж сльоза́ пройме́ кого. Хтось зворушений чим-небудь так, що може заплакати. Є чого послухати, як стануть розказувати .. Нашого братчика, неписьменного, слухаючи, аж сльоза пройме!.. (Г. Квітка-Основ’яненко). Фразеологічний словник української мови
  9. сльоза — ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ (РЕ́ВИ) розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал. — Маріє, не бери собі того так до серця... Плачем лихо не виплачеш (Р. Словник синонімів української мови
  10. сльоза — Сльоза́, -зи́; сльо́зи, сліз, слізьми́ і сльоза́ми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. сльоза — СЛЬОЗА́, и, ж. 1. тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болі або сильних душевних переживаннях і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  12. сльоза — Сльоза, -зи ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. Мет. 85. За слізьми світа не бачив. Левиц. І. 38. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Рудч. Ск. II. 45. ум. слі́зка, слізонька, слізочка. Словник української мови Грінченка