сльота

Значення в інших словниках

1. сльота — Сльота́: — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом [51;52] Словник з творів Івана Франка
2. сльота — сльота́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. сльота — див. грязь; дощ; нав'язливий; негода Словник синонімів Вусика
4. сльота — -и, ж. 1》 Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі. || Невпинний дощ, мряка або мокрий сніг. || Багно на землі, дорозі від дощу або мокрого снігу. || Те саме, що негода. 2》 перен., лайл. Набридлива, надокучлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сльота — СЛЬОТА́, и́, ж. 1. Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі, невпинний дощ, мряка або мокрий сніг. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому... Словник української мови у 20 томах
6. сльота — як сльота́. Невідступно, надокучливо. Вона (біда) й за ним ходила змалку, як сльота, поки не відкрився перед ним чарівний світ книжок, повний незнаних чудес (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
7. сльота — МРЯ́КА (дуже дрібний і густий дощ), МЖИ́ЧКА, МРЯ́ЧКА розм., СЛЬОТА́ розм., МЖИ́ЦЯ діал., МЖА діал. Осінній вечір уже розтанув і в купе заглядала темна мряка дощової ночі (М. Хвильовий); Близько тижня з осінніх обложних хмар сіялась дрібна мжичка (Є. Словник синонімів української мови
8. сльота — Сльота́ і слота́, -ти́, -ті́; сльо́ти, сльот і сло́ти, слот Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сльота — СЛЬОТА́, и́, ж. 1. Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
10. сльота — Сльота, -ти ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою. Ном. № 2757. Словник української мови Грінченка