смачно

Смачно, смашно

нар. Вкусно. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967. Переносно: пріятно, удобно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90. ум. смачненько, смашненько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смачно — присл. 1》 З апетитом, охоче. || Маючи, вживаючи і т. ін. вдосталь смачної їжі. || у сполуч. з дієсл. парувати, пахнути і т. ін. Апетитно. 2》 Із задоволенням, насолодою. 3》 у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смачно — СМА́ЧНО, присл. 1. З апетитом, охоче. Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Вовчок, VI, 1956, 234); Розпряжені коні зразу ж почали смачно вигризати молоду пирійку (Стельмах, II, 1962, 268); // Маючи, вживаючи і т. ін. вдосталь смачної їжі. Словник української мови в 11 томах
  3. смачно — СМА́ЧНО, присл. 1. З апетитом, охоче (про споживання їжі, напоїв). Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Марко Вовчок); Розпряжені коні зразу ж почали смачно вигризати молоду пирійку (М. Стельмах); // Маючи, вживаючи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. смачно — пр., у смак, з апетитом, охоче; (пахнути) апетитно; ПР. СЛ. смак, смакота. Словник синонімів Караванського
  5. смачно — СМА́ЧНО (з приємністю їсти, поїсти), ВСМАК (УСМА́К). Словник синонімів української мови
  6. смачно — Сма́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смачно — сма́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови