смачно

СМА́ЧНО, присл.

1. З апетитом, охоче.

Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Вовчок, VI, 1956, 234);

Розпряжені коні зразу ж почали смачно вигризати молоду пирійку (Стельмах, II, 1962, 268);

// Маючи, вживаючи і т. ін. вдосталь смачної їжі.

— Їдять і п’ють вони смачно, сплять розкішно, слуги роблять і годять їм (Вовчок, І, 1955, 379);

Наче в казці, котик жив: Тепло спав і смачно їв… (Бойко, Ростіть.., 1959, 82);

Гостей запросили до столу. Частували щедро й смачно (Тулуб, В степу.., 1964, 343);

// у сполуч. із дієсл. парувати, пахнути і т. ін. Апетитно.

В хаті народ. Смачно парує страва (Коцюб., II, 1955, 281);

На все подвір’я пахло доспілими баклажанами і — різко та смачно — кропом і часником (Коз., Листи.., 1967, 5).

2. Із задоволенням, насолодою.

Цмокнув Олексій так смачно, що чути було по всій хаті (П. Куліш, Вибр., 1969, 291);

Смачно позіхнувши, Омелян Федорович взяв ручку і схилився над аркушем паперу (Зар., Світло, 1961, 96);

— Хотіла я вам оце, Софіє Карлівно, одну річ присовітувати [порадити],— смачно говорила огрядна, рясно вбрана мадам Шило (Гончар, Таврія, 1952, 126);

— Ну, що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? — жартує Шкапонд і смачно регоче (Стельмах, І, 1962, 257).

3. у знач. присудк. сл. Про задоволення, яке відчуває хто-небудь від чогось приємного на смак.

[Сінон (До 2-го вартового):] А ти чому не п’єш? Хіба не смачно? (Л. Укр., II, 1951, 320).

4. у знач. присудк. сл. Добре комусь (живеться, працюється і т. ін.).

Живе хто в світі необачно, Тому нігде не буде смачно (Котл., І, 1952, 295);

— А що, поводатарко, смачно? — кричала Параска (Н.-Лев., II, 1956, 338).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смачно — присл. 1》 З апетитом, охоче. || Маючи, вживаючи і т. ін. вдосталь смачної їжі. || у сполуч. з дієсл. парувати, пахнути і т. ін. Апетитно. 2》 Із задоволенням, насолодою. 3》 у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. смачно — СМА́ЧНО, присл. 1. З апетитом, охоче (про споживання їжі, напоїв). Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Марко Вовчок); Розпряжені коні зразу ж почали смачно вигризати молоду пирійку (М. Стельмах); // Маючи, вживаючи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. смачно — пр., у смак, з апетитом, охоче; (пахнути) апетитно; ПР. СЛ. смак, смакота. Словник синонімів Караванського
  4. смачно — СМА́ЧНО (з приємністю їсти, поїсти), ВСМАК (УСМА́К). Словник синонімів української мови
  5. смачно — Сма́чно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. смачно — сма́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  7. смачно — Смачно, смашно нар. Вкусно. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967. Переносно: пріятно, удобно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90. ум. смачненько, смашненько. Словник української мови Грінченка