снопик
Снопик, -ка
ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. ум. отъ сніп.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- снопик — сно́пик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- снопик — див. жмут Словник синонімів Вусика
- снопик — -а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Великий тлумачний словник сучасної мови
- снопик — СНО́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Один чоловік пішов у неділю брати копи – возить додому. От наклав зовсім віз, тілько ще так остававсь один снопик положити (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- снопик — СНО́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Один чоловік пішов у неділю брати копи — возить додому. От наклав зовсім віз, тілько ще так остававсь один снопик положити (Мирний, V, 1955, 326)... Словник української мови в 11 томах