снопик

Снопик, -ка

ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. ум. отъ сніп.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. снопик — сно́пик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. снопик — див. жмут Словник синонімів Вусика
  3. снопик — -а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. снопик — СНО́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Один чоловік пішов у неділю брати копи – возить додому. От наклав зовсім віз, тілько ще так остававсь один снопик положити (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. снопик — СНО́ПИК, а, ч. Зменш.-пестл. до сніп. Один чоловік пішов у неділю брати копи — возить додому. От наклав зовсім віз, тілько ще так остававсь один снопик положити (Мирний, V, 1955, 326)... Словник української мови в 11 томах