сніжок
Сніжок, -жку
м. ум. отъ сніг.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сніжок — сніжо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сніжок — -жку, ч. Зменш.-пестл. до сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сніжок — СНІЖО́К, жку́, ч. Зменш.-пестл. до сніг. Синє море замерзає Льодком тонесеньким Та припадає Сніжком білесеньким (з народної пісні); Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка); Дрібний сніжок... Словник української мови у 20 томах
- сніжок — Жка, ч. Представник негроїдної раси. О, у нас у групі сніжок з'явився? Раніше були одні китайці... Словник сучасного українського сленгу
- сніжок — Сніжо́к, -жку́, -жко́ві, на -жку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сніжок — СНІЖО́К, жку́, ч. Зменш.-пестл. до сніг. Синє море замерзає Льодком тонесеньким Та припадає Сніжком білесеньким (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 307); Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах