сніжок
СНІЖО́К, жку́, ч. Зменш.-пестл. до сніг.
Синє море замерзає Льодком тонесеньким Та припадає Сніжком білесеньким (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 307);
Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Л. Укр., І, 1951, 312);
Сіяв дрібний, вогкий сніжок (Вас., II, 1959, 39);
Легенький сніжок, останній подих подоланої весною зими, пустотливо кружляв в повітрі (Досв., Вибр., 1959, 274);
*Образно. Сніжок упав на скроні,.. І білим лебедем понад Дніпром У даль майнула молодість крилом (Стельмах, V, 1963, 208);
*У порівн. Почав [Назар] уже сивим волосом, як сніжком, присипатись (Вовчок, І, 1955, 138);
Привело до царя тих дев’ять коней. Біленькі, як сніжок (Три золоті сл., 1968, 174).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сніжок — сніжо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сніжок — -жку, ч. Зменш.-пестл. до сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сніжок — СНІЖО́К, жку́, ч. Зменш.-пестл. до сніг. Синє море замерзає Льодком тонесеньким Та припадає Сніжком білесеньким (з народної пісні); Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих (Леся Українка); Дрібний сніжок... Словник української мови у 20 томах
- сніжок — Жка, ч. Представник негроїдної раси. О, у нас у групі сніжок з'явився? Раніше були одні китайці... Словник сучасного українського сленгу
- сніжок — Сніжо́к, -жку́, -жко́ві, на -жку́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сніжок — Сніжок, -жку м. ум. отъ сніг. Словник української мови Грінченка