соколя
Соколя, -ляти
с. Соколенокъ. Мил. 219. Ой високо соколяті угору літати. Мет. 8.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соколя — соколя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- соколя — -яти, с. 1》 Пташа соколиці. 2》 Пестл. до сокіл I 2), 3) Великий тлумачний словник сучасної мови
- соколя — СОКОЛЯ́, ля́ти, с. 1. Пташа соколиці. 2. Пестл. до со́кіл¹ 2, 3. – Оце косарі. Оце робота, – удавано захоплюючись, узявся в боки Повчанський. – Спасибі, соколята (З. Словник української мови у 20 томах
- соколя — СОКОЛЯ́, я́ти, с. 1. Пташа соколиці. 2. Пестл. до со́кіл¹ 2, 3. Ой, на нашій Чорногорі сніги забіліли, Як радянські соколята до нас прилетіли (Коломийки, 1969, 393); — Оце косарі. Оце робота, — удавано захоплюючись, узявся в боки Повчанський. Словник української мови в 11 томах