соловей

Значення в інших словниках

1. Соловей — Солове́й прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
2. соловей — (- пташку) соловейко; П. поет, співець. Словник синонімів Караванського
3. соловей — -в'я, ч. 1》 Маленький перелітний корисний птах родини горобиних, з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування. Розливатися солов'єм. 2》 перен., розм. Людина, яка має гарний, перев. високий голос і володіє мистецтвом співу. || Про поета-лірика. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. соловей — СОЛОВЕ́Й, в'я́, ч. 1. Маленький перелітний птах родини мухоловкових із сіруватим оперенням, який відзначається чудовим співом. Соловей співає, поки дітей не виведе (прислів'я); Солов'ї з обох боків ставу по вербах висвистували (П. Словник української мови у 20 томах
5. соловей — Прирівняв солов’я до зозулі. Іронічно, коли прирівнюють двох різних людей. Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка. Говорить дуже гарні і ввічливі слова, але коїть страшне лихо. Приповідки або українсько-народня філософія
6. соловей — СПІВА́К (той, хто уміє і любить співати; фахівець зі співу), СПІВЕ́ЦЬ, СПІВА́КА розм., СПІВУ́Н розм.; СОЛОВЕ́Й, СОЛОВЕ́ЙКО (про людину з гарним голосом, яка володіє мистецтвом співу); СОЛІ́СТ (співак, який виконує сольну партію); ХОРИ́СТ (співак хору). Словник синонімів української мови
7. соловей — Солове́й, -лов’я́, -в’є́ві; -в’є́м; солов’ї́, -в’ї́в, -в’я́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. соловей — СОЛОВЕ́Й, в’я́, ч. 1. Маленький перелітний корисний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування. Соловей співає, поки дітей не виведе (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах