соловій
Соловій, -вія
м. = соловей. Гол. І. 259. ум. соловієчко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соловій — -я, ч., діал. Соловей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соловій — СОЛОВІ́Й, я, ч., діал. Соловей. Соловії лящали між гілками липи (І. Франко); О Баяне, соловію давній! Якби ти співав про цей похід, по деревах скачучи уявних, у підхмарний зносячися літ (Н. Забіла); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- соловій — СОЛОВІ́Й, я, ч., діал. Соловей. Соловії лящали між гілками липи (Фр., VII, 1951, 22); О Баяне, соловію давній! Якби ти співав про цей похід, по деревах скачучи уявних, у підхмарний зносячися літ (Забіла, У.. світ, 1960, 160); *У порівн. Словник української мови в 11 томах