1. Словник української мови Грінченка

солонцювати

Солонцювати, -цю́ю, -єш

гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солонцювати — солонцюва́ти 1 дієслово недоконаного виду насичувати ґрунт солями натрію солонцюва́ти 2 дієслово недоконаного виду їсти солоне розм. Орфографічний словник української мови
  2. солонцювати — I -юю, -юєш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). II -юю, -юєш, недок., розм. Їсти що-небудь солоне, ласувати чимсь солоним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солонцювати — СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що, гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. солонцювати — Солонцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. солонцювати — СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). Словник української мови в 11 томах