1. Орфографічний словник української мови

солонцювати

солонцюва́ти 1

дієслово недоконаного виду

насичувати ґрунт солями натрію

солонцюва́ти 2

дієслово недоконаного виду

їсти солоне

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солонцювати — I -юю, -юєш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). II -юю, -юєш, недок., розм. Їсти що-небудь солоне, ласувати чимсь солоним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. солонцювати — СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що, гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  3. солонцювати — Солонцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. солонцювати — СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  5. солонцювати — Солонцювати, -цю́ю, -єш гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193. Словник української мови Грінченка