солонцювати
солонцюва́ти
I -юю, -юєш, недок., перех., гідр.
Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.).
II -юю, -юєш, недок., розм.
Їсти що-небудь солоне, ласувати чимсь солоним.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солонцювати — солонцюва́ти 1 дієслово недоконаного виду насичувати ґрунт солями натрію солонцюва́ти 2 дієслово недоконаного виду їсти солоне розм. Орфографічний словник української мови
- солонцювати — СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., що, гідр. Збільшуючи в ґрунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- солонцювати — Солонцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- солонцювати — СОЛОНЦЮВА́ТИ¹, ю́ю, ю́єш, недок., перех., гідр. Збільшуючи в грунті вміст солей натрію, підвищувати його водонепроникність (у зрошувальних каналах, водоймах і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- солонцювати — Солонцювати, -цю́ю, -єш гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193. Словник української мови Грінченка