сотенний

Значення в інших словниках

1. сотенний — со́те́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. сотенний — ЯК ІМ. сотник, командир сотні <�роти>. Словник синонімів Караванського
3. сотенний — -а, -е. 1》 іст. Прикм. до сотня 5). || Стос. до сотні. 2》 у знач. ім. сотенний, -ного, ч., іст. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). 3》 у знач. ім. сотенний, -ного, ч., іст. Те саме, що сотник 1), 3). Сотенне містечко іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сотенний — СО́ТЕ́ННИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до со́тня 5. Тут, у Голтві, за часів Богдана Хмельницького було сотенне управління козацького полку (із журн.); // Стос. до сотні. Сотенною старшиною усе були Забрьохи (Г. Словник української мови у 20 томах
5. сотенний — Соте́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сотенний — СО́ТЕ́ННИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до со́тня 5. Тут, у Голтві, за часів Богдана Хмельницького було сотенне управління козацького полку (Вітч., 3, 1968, 129); // Стос. до сотні. Сотенною старшиною усе були Забрьохи (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах