1. Словник української мови Грінченка

спертися

Спіра́тися, -ра́юся, -єшся

сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл.

1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203.

2) Упирать, упереться, заупрямиться. Хтів пан, щоб теперка йшли до нього, так люде сперлися, що треба кукурузи збірати. Камен. у.

3) Спорить, заспорить. Сперся зо мною так, що ну. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спертися — спе́ртися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спертися — [спертиес'а] з'іпрус'а, з'іпреис':а/ з'іпрес':а, з'іпреиц':а/з'іпрец':а, з'іпреимос'а, з'іпреитеис'а/з'іпреитес'а, з'іпруц':а; мин. -ерс'а, -ерлас'а; нак. з'іприс'а, з'іпр'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. спертися — див. спиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спертися — СПЕ́РТИСЯ див. спира́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. спертися — спира́тися / спе́ртися на плече́ чиє, кого і без додатка. Знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  6. спертися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  7. спертися — СПЕ́РТИСЯ див. спира́тися. Словник української мови в 11 томах