1. Орфоепічний словник української мови

спертися

спе́ртися

[спертиес'а]

з'іпрус'а, з'іпреис':а/ з'іпрес':а, з'іпреиц':а/з'іпрец':а, з'іпреимос'а, з'іпреитеис'а/з'іпреитес'а, з'іпруц':а; мин. -ерс'а, -ерлас'а; нак. з'іприс'а, з'іпр'іц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спертися — спе́ртися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спертися — див. спиратися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спертися — СПЕ́РТИСЯ див. спира́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. спертися — спира́тися / спе́ртися на плече́ чиє, кого і без додатка. Знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  5. спертися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док. Словник синонімів української мови
  6. спертися — СПЕ́РТИСЯ див. спира́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. спертися — Спіра́тися, -ра́юся, -єшся сов. в. спертися, зіпруся, зіпрешся, гл. 1) Опираться, опереться, упираться, упереться. Радюк стояв до півночі, спершись на тин. Левиц. Пов. 189. На пужално.... спіратися. Рудч. Чп. 203. 2) Упирать, упереться, заупрямиться. Словник української мови Грінченка