сподіванка

Сподіванка, -ки

ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. МВ. ІІ. 12. Билось наше серце солодкими сподіванками. К. ХП. 14.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподіванка — споді́ванка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сподіванка — див. НАДІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. сподіванка — див. надія Словник синонімів Вусика
  4. сподіванка — -и, ж. 1》 Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення. 2》 Надія на що-небудь; припущення, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сподіванка — СПОДІ́ВАНКА, и, ж. 1. Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення. Словник української мови у 20 томах
  6. сподіванка — НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч. Словник синонімів української мови
  7. сподіванка — СПОДІ́ВАНКА, и, ж. 1. Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення. Словник української мови в 11 томах