сподіванка
СПОДІ́ВАНКА, и, ж.
1. Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення.
Ні з ким розмовляти невільниці молодій, і не промовлять нічого устоньки рожеві, та й без мови вичитується на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки і думоньки, уся туга й смуток, й сподіванка (Марко Вовчок);
Незабаром після того вийшла воля. Все зашуміло кругом, прорвалася гребля людській сподіванці на краще життя (Панас Мирний);
У цьому місткому вислові [рідна домівка] уфіксовані найблагородніші людські сподіванки (з публіц. літ.).
2. Надія на що-небудь; припущення, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь.
Марні надії, даремні сподіванки... ніхто не прибуде, ніхто й не думає про те, що тут сидять холодні, стурбовані люди й .. чекають рятунку... (М. Коцюбинський);
Поскріб [видавець] голову, вилаявся скільки разів й махнув рукою, залишивши сподіванки на які-небудь прибутки од книги (С. Васильченко);
За обідом, по першому обміні думками про життя, Флора Германівна висловила сподіванку, що він, певно, приїхав зовсім на роботу (Г. Коцюба);
Гордовський радо схопився за пропозицію ще й від таємної сподіванки, що всяка зміна .. мусить посувати його до мети (В. Підмогильний);
// Те, на що або той, на якого можна надіятися, покладатися, що (хто) є відрадою, опорою для кого-небудь.
І вперше він синам сказав: – Товариші, Товариші мої, мої великі діти, Моя і кров і плоть, сподіванка моя! (М. Бажан).
Переве́ршувати / переве́ршити сподіва́ння (споді́ванки, припу́щення, обіця́нки і т. ін.) див. переве́ршувати;
Поклада́ти сподіва́ння (споді́ванки) див. поклада́ти;
Ті́шити себе́ споді́ванками див. ті́шити;
(1) У (в) споді́ванці – Плекаючи надію розраховувати на що-небудь.
Хитрив, крутив злобливий лорд в сподіванці на те, що швидко кров'ю наш народ в тяжкій війні зійде (І. Гончаренко).
Значення в інших словниках
- сподіванка — споді́ванка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сподіванка — див. НАДІЯ. Словник синонімів Караванського
- сподіванка — див. надія Словник синонімів Вусика
- сподіванка — -и, ж. 1》 Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення. 2》 Надія на що-небудь; припущення, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сподіванка — НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч. Словник синонімів української мови
- сподіванка — СПОДІ́ВАНКА, и, ж. 1. Очікування чого-небудь бажаного, радісного, приємного у поєднанні з упевненістю в можливості його здійснення. Словник української мови в 11 томах
- сподіванка — Сподіванка, -ки ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. МВ. ІІ. 12. Билось наше серце солодкими сподіванками. К. ХП. 14. Словник української мови Грінченка