1. Словник української мови у 20 томах

сподіваний

СПОДІ́ВАНИЙ, а, е.

На якого сподіваються, розраховують, про якого мріють.

Замість сподіваного страшенного грому, що мав бути початком руїни, чути лише глухе воркотання, сердитий гуркіт велетня (І. Франко);

В несамовитому забої дзвонів він [народ] почув голос давно сподіваної волі. – До церкви, до церкви! Воля прийшла (Панас Мирний);

– А чому ж їм не вступити [в бій]? – неквапом відгукується Черниш, проводжаючи задумливим поглядом нове, не зовсім сподіване поповнення (О. Гончар);

Заходи не дали сподіваних результатів;

Сподіваний ефект;

// На якого довго чекають, якого бажають.

[Олеся:] На сподіваного гостя багато треба, прийду, коли здумаю (М. Кропивницький);

І привітаю обережно я Моє сподіване кохання (М. Вінграновський);

// у знач. ім. споді́ване, ного, с. Те, на що сподіваються, розраховують, чого чекають.

Галя усе дожидала чогось особливого, сміло та весело дожидала вона, та разом же з тим далося навзнаки їй, як дожидати сподіваного (Марко Вовчок);

У Києві на Подолі Було колись... і ніколи Не вернеться, що діялось, Не вернеться сподіване, Не вернеться... А я, брате, Таки буду сподіватись, Таки буду виглядати, Жалю серцю завдавати (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сподіваний — споді́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сподіваний — див. бажаний Словник синонімів Вусика
  3. сподіваний — [споуд’іванией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. сподіваний — -а, -е. На якого сподіваються, розраховують, про якого мріють. || На якого довго чекають, якого бажають. || у знач. ім. сподіване, -ного, с. Те, на що сподіваються, розраховують, чого чекають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сподіваний — ПЕРЕДБА́ЧУВАНИЙ (який передбачають), СПОДІ́ВАНИЙ, ОЧІ́КУВАНИЙ, ГА́ДАНИЙ, ГІПОТЕТИ́ЧНИЙ книжн. (заснований на гіпотезі). Передбачувані кілька годин затримки, доки підійде буксир, дещо розхолодили екскурсантів (Ю. Словник синонімів української мови
  6. сподіваний — Споді́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сподіваний — СПОДІ́ВАНИЙ, а, е. На якого сподіваються, розраховують, про якого мріють. Замість сподіваного страшенного грому, що мав бути початком руїни, чути лише глухе воркотання, сердитий гуркіт велетня (Фр. Словник української мови в 11 томах
  8. сподіваний — Сподіваний, -а, -е Ожидаемый. Не вернуться сподівані. Шевч. Словник української мови Грінченка