спробувати

Спро́бувати, -бую, -єш

гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 18.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спробувати — спро́бувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спробувати — -ую, -уєш, док. 1》 неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. || тільки наказ. сп. спробуй, спробуйте, розм. Уживається як натяк на труднощі у здійсненні, виконанні чого-небудь. || Зважитися, насмілитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спробувати — СПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води (М. Словник української мови у 20 томах
  4. спробувати — спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Фразеологічний словник української мови
  5. спробувати — КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. Словник синонімів української мови
  6. спробувати — Спро́бувати, -бую, -буєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. спробувати — СПРО́БУВАТИ, ую, уєш, док. 1. неперех., перев. з інфін. Зробити намагання виконати яку-небудь дію, здійснити щось. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води (Коцюб. Словник української мови в 11 томах