1. Словник української мови Грінченка

спрясти

Спрясти, -ду, -деш

гл. Спрясть. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти: з тонкої павутини до білої щетини. Чуб. V. 818. Спряв би, та в нитку не йде. Ном. № 14163.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрясти — спря́сти 1 дієслово доконаного виду виготовити прядінням спря́сти 2 дієслово доконаного виду ворушити розм. Орфографічний словник української мови
  2. спрясти — I спряду, спрядеш, док., перех. 1》 Виготовити що-небудь прядінням. || Прядучи, з'єднати одне з одним. 2》 Прядучи, витратити певну кількість прядива. II спряду, спрядеш, чим, розм. Док. до прясти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спрясти — СПРЯ́СТИ¹, спряду́, спряде́ш, док., що. 1. Виготовити що-небудь прядінням. * Образно. Дома сама у думці спряла ту незриму нитку близькості, яка, здавалося, вже з'єднувала їх... (Л. Первомайський); // Прядучи, з'єднати одне з одним. * Образно. Що я бачу?... Словник української мови у 20 томах
  4. спрясти — СПРЯ́СТИ¹, спряду́, спряде́ш, док., перех. 1. Виготовити що-небудь прядінням. *Образно. Дома сама у думці спряла ту незриму нитку близькості, яка, здавалося, вже з’єднувала їх… (Перв., Материн.. хліб, 1960, 43); // Прядучи, з’єднати одне з одним. Словник української мови в 11 томах