ставник

Ставни́к, -ка́

м.

1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63.

2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. Грин. III. 284. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. ЗОЮР. II. 285. Три хунти воску на ставник. Котл. Ен. IV. 43.

3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

ставник — ставни́к 1 іменник чоловічого роду ставний невід ставни́к 2 іменник чоловічого роду свічник Орфографічний словник української мови
ставник — І ставець, поставець 1. Великий церковний виносний свічник з однією свічкою, який носять перед правлячим священнослужителем на малому та великому входах Літургії; дияконська свічка; переносна свічка; примикирій; лампада Словник церковно-обрядової термінології
ставник — СТАВНИ́К¹, а́, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. – Сідай до баркаса, коли такий цікавий. До ставників зараз підемо. І ось ми йдемо до тих ставників .. Словник української мови у 20 томах
ставник — I -а, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. II -а, ч., церк. 1》 Великий церковний свічник. 2》 Велика свічка для церковного свічника. Великий тлумачний словник сучасної мови
ставник — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Словник синонімів української мови
ставник — СТАВНИ́К¹, а́, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. — Сідай до баркаса, коли такий цікавий. До ставників зараз підемо. І ось ми йдемо до тих ставників.. Словник української мови в 11 томах