ставник

Значення в інших словниках

1. ставник — І ставець, поставець 1. Великий церковний виносний свічник з однією свічкою, який носять перед правлячим священнослужителем на малому та великому входах Літургії; дияконська свічка; переносна свічка; примикирій; лампада Словник церковно-обрядової термінології
2. ставник — СТАВНИ́К¹, а́, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. – Сідай до баркаса, коли такий цікавий. До ставників зараз підемо. І ось ми йдемо до тих ставників .. Словник української мови у 20 томах
3. ставник — I -а, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. II -а, ч., церк. 1》 Великий церковний свічник. 2》 Велика свічка для церковного свічника. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ставник — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Словник синонімів української мови
5. ставник — СТАВНИ́К¹, а́, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. — Сідай до баркаса, коли такий цікавий. До ставників зараз підемо. І ось ми йдемо до тих ставників.. Словник української мови в 11 томах
6. ставник — Ставни́к, -ка́ м. 1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63. Словник української мови Грінченка