1. Словник української мови в 11 томах

ставник

СТАВНИ́К¹, а́, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять.

— Сідай до баркаса, коли такий цікавий. До ставників зараз підемо. І ось ми йдемо до тих ставників.. Стовпи, стовпи, засновані вірьовками та дротами, а на кінці якась мотузяна споруда. Я відразу зрозумів — то на рибу (Збан., Мор. чайка, 1959, 102);

Дунайські рибалки [виходять].. для перевірки ставників (Знання.., 6, 1966, 18).

СТАВНИ́К², а́, ч., церк.

1. Великий церковний свічник.

Я ввійшов у церкву.., висока свічка в ставнику палає (Щог., Поезії, 1958, 116);

Товсті свічі в трирогому ставникові замиготіли, мовби мали от-от погаснути (Загреб., Диво, 1968, 236);

*У порівн. Там і там висвічували [берези], мов ставники соборні (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 377).

2. Велика свічка для церковного свічника.

Давала [нянька] чиншу до двора: Ковбас десятків з три Латину, Лавинії к Петру мандрик, Аматі в тиждень по алтину, Три хунти [фунти] воску на ставник (Котл., І, 1952, 480);

Староста привіз з Києва дванадцять здорових ставників з білого воску (Н.-Лев., VI, 1966, 367);

*У порівн. Скрізь зелень буйна, кучерява! Тільки де-не-де з того кучерявого зеленого моря витикались високо вгору.. тополі, неначе ставники з зеленого воску (Н.-Лев., VII, 1966, 277).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ставник — ставни́к 1 іменник чоловічого роду ставний невід ставни́к 2 іменник чоловічого роду свічник Орфографічний словник української мови
  2. ставник — І ставець, поставець 1. Великий церковний виносний свічник з однією свічкою, який носять перед правлячим священнослужителем на малому та великому входах Літургії; дияконська свічка; переносна свічка; примикирій; лампада Словник церковно-обрядової термінології
  3. ставник — СТАВНИ́К¹, а́, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. – Сідай до баркаса, коли такий цікавий. До ставників зараз підемо. І ось ми йдемо до тих ставників .. Словник української мови у 20 томах
  4. ставник — I -а, ч., риб. Ставний невід, рибальська сітка або місце, де вони стоять. II -а, ч., церк. 1》 Великий церковний свічник. 2》 Велика свічка для церковного свічника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ставник — СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Словник синонімів української мови
  6. ставник — Ставни́к, -ка́ м. 1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Греб. 384. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає. Щог. В. 63. Словник української мови Грінченка