стовпчик

Значення в інших словниках

1. стовпчик — сто́впчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. стовпчик — СТО́ВПЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, .. жупани, піджаки, чемерки, козачини (І. Нечуй-Левицький); Обіпершись на різьблений стовпчик ґанку, стояв Кутень (М. Словник української мови у 20 томах
3. стовпчик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до стовп 1), 2). Кілометровий стовпчик — стовпчик з табличкою, на якій вказано відстань у кілометрах від початку шляху. 2》 Купа складених один на одного предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стовпчик — КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Словник синонімів української мови
5. стовпчик — Сто́впчик, -ка, на -ку; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стовпчик — СТО́ВПЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці,.. жупани, піджаки, чемерки, козачини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах