1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стовпчик

сто́впчик

-а, ч.

1》 Зменш.-пестл. до стовп 1), 2).

Кілометровий стовпчик — стовпчик з табличкою, на якій вказано відстань у кілометрах від початку шляху.

2》 Купа складених один на одного предметів.

3》 Маса речовини, яка вміщена в довгу вузьку посудину і набула її форми.

4》 Те саме, що стовпець 2).

5》 бот. Частина маточки між приймочкою і зав'яззю в квітці.

6》 Вузька нитяна смужка, що утворюється під час в'язання, вишивання і розділяє дірочки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовпчик — сто́впчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стовпчик — СТО́ВПЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, .. жупани, піджаки, чемерки, козачини (І. Нечуй-Левицький); Обіпершись на різьблений стовпчик ґанку, стояв Кутень (М. Словник української мови у 20 томах
  3. стовпчик — КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Словник синонімів української мови
  4. стовпчик — Сто́впчик, -ка, на -ку; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стовпчик — СТО́ВПЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці,.. жупани, піджаки, чемерки, козачини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. стовпчик — Сто́впчик, -ка м. 1) ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (см. мережка). Словник української мови Грінченка