стоячка

Стоячка, -ки

ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стоячка — СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал. Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи. Словник української мови у 20 томах
  3. стоячка — -и, ж., діал. Шевське правилля, на якому підковують чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови