стоячка
Стоячка, -ки
ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стоячка — СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал. Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи. Словник української мови у 20 томах
- стоячка — -и, ж., діал. Шевське правилля, на якому підковують чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови