стоячка

стоя́чка

-и, ж., діал.

Шевське правилля, на якому підковують чоботи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стоячка — СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал. Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи. Словник української мови у 20 томах
  3. стоячка — Стоячка, -ки ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у. Словник української мови Грінченка