стоячка
стоя́чка
-и, ж., діал.
Шевське правилля, на якому підковують чоботи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стоячка — СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал. Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи. Словник української мови у 20 томах
- стоячка — Стоячка, -ки ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у. Словник української мови Грінченка