стоячка
СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал.
Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стоячка — -и, ж., діал. Шевське правилля, на якому підковують чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стоячка — Стоячка, -ки ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у. Словник української мови Грінченка