стоячка

СТОЯ́ЧКА, и, ж., діал.

Шевське знаряддя, на якому підковують чоботи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стоячка — стоя́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стоячка — -и, ж., діал. Шевське правилля, на якому підковують чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стоячка — Стоячка, -ки ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у. Словник української мови Грінченка