стреміти

Значення в інших словниках

1. стреміти — стремі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. стреміти — Стремі́ти. Прагнути, мати мету. Ну, мої панове, до сеї шляхотної ціли стремить тов[ариство] “Народний Дім” (Б., 1895, 1, 2) Щоби вони уміли здати собі справу з того, куда має стреміти нарід сам про себе і які відносини мають бути межи ним а державою (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. стреміти — 1. прагнути, запрагнути, попрагнути, спрагнути, намагатися .намогтися, понамагатися, змагатися, змогтися, позмагатися, умагатися, умогтися, повмагатися, див. ринутися, мчати 2. це стирчати Словник чужослів Павло Штепа
4. стреміти — СТРЕМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. стремля́ть; недок. 1. тільки 3 ос. Стояти сторчма. На круглій голові стреміли копицею чорні кучері, подекуди присипані ніби срібними нитками (І. Словник української мови у 20 томах
5. стреміти — стреміти прагнути, хотіти, бажати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. стреміти — -млю, -миш; мн. стремлять; недок. 1》 тільки 3 ос. Стояти сторчма. || Виглядати звідки-небудь (про предмет, засунутий, закладений за що-небудь чи під щось). 2》 розм. Перебувати де-небудь (про чиюсь небажану, надокучливу, недоречну, постійну і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. стреміти — СТИРЧА́ТИ (різко виділятися на поверхні чогось, стояти сторч), СТРИМІ́ТИ (СТРЕМІ́ТИ), ТИРЧА́ТИ діал.; ПЕ́РТИ фам. (про буйне волосся, рослинність). По всій висоті стирчав із землі перем'ятий, знівечений метал (О. Словник синонімів української мови
8. стреміти — СТРЕМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. стремля́ть; недок. 1. тільки 3 ос. Стояти сторчма. На круглій голові стреміли копицею чорні кучері, подекуди присипані ніби срібними нитками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах