1. Словник української мови Грінченка

строковець

Строковець, -вця

м. = строкарь. Хотин. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строковець — строкове́ць іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. строковець — СТРОКОВЕ́ЦЬ, ківця́, ч., іст. Те саме, що строка́р. – Боже поможи! – звернувся візник Максим до строківців (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  3. строковець — -ківця, ч., іст. Те саме, що строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. строковець — СТРОКОВЕ́ЦЬ, ківця́, ч., дорев. Те саме, що строка́р. — Боже поможи! — звернувся візник Максим до строківців (Л. Янов., І, 1959, 294). Словник української мови в 11 томах