1. Словник української мови у 20 томах

строковець

СТРОКОВЕ́ЦЬ, ківця́, ч., іст.

Те саме, що строка́р.

– Боже поможи! – звернувся візник Максим до строківців (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строковець — строкове́ць іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  2. строковець — -ківця, ч., іст. Те саме, що строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. строковець — СТРОКОВЕ́ЦЬ, ківця́, ч., дорев. Те саме, що строка́р. — Боже поможи! — звернувся візник Максим до строківців (Л. Янов., І, 1959, 294). Словник української мови в 11 томах
  4. строковець — Строковець, -вця м. = строкарь. Хотин. у. Словник української мови Грінченка