1. Орфографічний словник української мови

строковець

строкове́ць

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. строковець — СТРОКОВЕ́ЦЬ, ківця́, ч., іст. Те саме, що строка́р. – Боже поможи! – звернувся візник Максим до строківців (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  2. строковець — -ківця, ч., іст. Те саме, що строкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. строковець — СТРОКОВЕ́ЦЬ, ківця́, ч., дорев. Те саме, що строка́р. — Боже поможи! — звернувся візник Максим до строківців (Л. Янов., І, 1959, 294). Словник української мови в 11 томах
  4. строковець — Строковець, -вця м. = строкарь. Хотин. у. Словник української мови Грінченка