1. Словник української мови Грінченка

стрілочка

Стрілочка, -ки

ж.

1) ум. отъ стріла.

2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками. Маркев. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрілочка — стрі́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрілочка — СТРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́лка 1–4. Зоя зняла плетені рукавички з зеленими стрілочками й показала Євгенові засмальцьовані руки (В. Словник української мови у 20 томах
  3. стрілочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до стрілка 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрілочка — СТРІ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стрі́лка 1-4. Зоя зняла плетені рукавички з зеленими стрілочками й показала Євгенові засмальцьовані руки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 396); Назустріч сонцю жирувала молода запліднена земля... Словник української мови в 11 томах