стрілонька
Стріла, -ли
ж.
1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. н. п.
2) — огняна. Молнія.
3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу.
4) Часть ткацк. станка. см. верстат. Шух. І. 256.
5) Часть маслобойни. см. олійниця. Шух. І. 163.
6) Часть плуга. Вас. 199.
7) — водяна. раст. = стрілиця 4. ЗЮЗО. І. 134. ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок. Чуб. V. 289.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрілонька — стрі́лонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стрілонька — СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4. Тихо... Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (М. Вороний). Словник української мови у 20 томах
- стрілонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до стріла 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрілонька — СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4. Тихо… Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (Вороний, Вибр., 1959, 133). Словник української мови в 11 томах