стрілонька
СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж., нар.-поет.
Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4.
Тихо... Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (М. Вороний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стрілонька — стрі́лонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- стрілонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до стріла 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- стрілонька — СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4. Тихо… Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (Вороний, Вибр., 1959, 133). Словник української мови в 11 томах
- стрілонька — Стріла, -ли ж. 1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. н. п. 2) — огняна. Молнія. 3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. 4) Часть ткацк. станка. см. верстат. Шух. І. 256. 5) Часть маслобойни. см. олійниця. Шух. І. Словник української мови Грінченка