1. Словник української мови в 11 томах

стрілонька

СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4.

Тихо… Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (Вороний, Вибр., 1959, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрілонька — стрі́лонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. стрілонька — СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4. Тихо... Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (М. Вороний). Словник української мови у 20 томах
  3. стрілонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до стріла 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрілонька — Стріла, -ли ж. 1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. н. п. 2) — огняна. Молнія. 3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. 4) Часть ткацк. станка. см. верстат. Шух. І. 256. 5) Часть маслобойни. см. олійниця. Шух. І. Словник української мови Грінченка