1. Словник української мови Грінченка

стулень

Стулень, -льня

м.

1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18.

2) Vulva. Чуб. V. 1129.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стулень — сту́лень іменник чоловічого роду пиріг рідко Орфографічний словник української мови
  2. стулень — СТУ́ЛЕНЬ, льня, ч., кул., рідко. Те саме, що стуле́ник. – Ой ти, раче-небораче, Який же ти дурень! Чом ти баби не питаєш, Чи є в баби стулень? (П. Чубинський); Настигли сестри, куми та зовиці; Залюбки книші побгали, стульні й паляниці (М. Макаровський). Словник української мови у 20 томах
  3. стулень — -льня, ч. 1》 кул., рідко. Те саме, що стуленик. 2》 анат., діал. Вульва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стулень — СТУ́ЛЕНЬ, льня, ч., кул., рідко. Те саме, що стуле́ник. — Ой ти, раче-небораче, Який же ти дурень! Чом ти баби не питаєш, Чи є в баби стулень? (Чуб., V, 1874, 1129); Настигли сестри, куми та зовиці; Залюбки книші побгали, стульні й паляниці (Укр. поети-романтики.., 1968, 556). Словник української мови в 11 томах