стулень

Значення в інших словниках

1. стулень — СТУ́ЛЕНЬ, льня, ч., кул., рідко. Те саме, що стуле́ник. – Ой ти, раче-небораче, Який же ти дурень! Чом ти баби не питаєш, Чи є в баби стулень? (П. Чубинський); Настигли сестри, куми та зовиці; Залюбки книші побгали, стульні й паляниці (М. Макаровський). Словник української мови у 20 томах
2. стулень — -льня, ч. 1》 кул., рідко. Те саме, що стуленик. 2》 анат., діал. Вульва. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стулень — СТУ́ЛЕНЬ, льня, ч., кул., рідко. Те саме, що стуле́ник. — Ой ти, раче-небораче, Який же ти дурень! Чом ти баби не питаєш, Чи є в баби стулень? (Чуб., V, 1874, 1129); Настигли сестри, куми та зовиці; Залюбки книші побгали, стульні й паляниці (Укр. поети-романтики.., 1968, 556). Словник української мови в 11 томах
4. стулень — Стулень, -льня м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129. Словник української мови Грінченка