1. Словник української мови Грінченка

султанич

Султанич, -ча

м. Сынъ султана. К. ПС. 68.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. султанич — султа́нич іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана. Султанич блазнював по кафеджіях, на вулицях і в циганських притонах, поки Амурат замкнув його у в'язницю, щоб не плюгавив султанського роду (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  3. султанич — -а, ч., розм. Син султана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана. Словник української мови в 11 томах