султанич
султа́нич
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана. Султанич блазнював по кафеджіях, на вулицях і в циганських притонах, поки Амурат замкнув його у в'язницю, щоб не плюгавив султанського роду (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- султанич — -а, ч., розм. Син султана. Великий тлумачний словник сучасної мови
- султанич — СУЛТА́НИЧ, а, ч., розм. Син султана. Словник української мови в 11 томах
- султанич — Султанич, -ча м. Сынъ султана. К. ПС. 68. Словник української мови Грінченка